Дипломне проектування

Випускна атестація студентів

Нижче наведені витяги з Положення про випускну атестацію студентів КПІ ім. Ігоря Сікорського (Ухвалено Вченою радою КПІ ім. Ігоря Сікорського , протокол № 2 від 12.08.2018 р.). Повний текст Положення можна знайти за посиланням у розділі “Документи, бланки та приклади“.

Випускна атестація студентів – це встановлення відповідності засвоєних здобувачами вищої освіти рівня та обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам стандартів вищої освіти.

Випускна атестація здійснюється екзаменаційними комісіями (ЕК) після завершення теоретичного та практичного навчання за відповідним рівнем вищої освіти (РВО). Випускна атестація студентів вищого навчального закладу завершується видачею диплома встановленого зразка.

Випускна атестація студентів проводиться у формі випускного екзамену (-нів) або/та захисту кваліфікаційної роботи. Форма проведення випускної атестації студентів визначається Стандартом вищої освіти та навчальним планом відпо-відної спеціальності.

Кваліфікаційні роботи студентів підлягають перевірці на академічний плагіат. Порядок здійснення заходів з перевірки на академічний плагіат кваліфікаційних робіт визначається Положенням про систему запобігання плагіату в академічних текстах працівників та здобувачів вищої освіти КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Підготовлення атестаційних робіт є завершальною стадією навчання студентів в університеті, головною метою якої є оволодіння методологією творчого вирішення (розв’язання) сучасних проблем (завдань) наукового або(та) прикладного характеру на основі отриманих знань та професійних умінь відповідно до вимог стандартів вищої освіти.

Кваліфікаційна робота певного рівня вищої освіти – це засіб діагностики ступеня сформованості компетентностей щодо вирішення типових завдань діяльності згідно з вимогами стандартів вищої освіти. На підставі публічного захисту кваліфікаційної роботи рішенням екзаменаційної комісії студенту-випускнику надається диплом про здобуття вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації. Видами кваліфікаційних робіт є: дипломний проект, дипломна робота, магістерська дисертація.

Дипломний проект (ДП) – вид кваліфікаційної роботи здобувача ступеня вищої освіти “бакалавр“, призначений для об’єктивного контролю ступеня сформованості умінь вирішувати типові завдання діяльності, які віднесені до інженерних (проектно-конструкторських, технологічних та експлуатаційних) виробничих функцій.

Дипломний проект є завершеною інженерною розробкою об’єкта проектування (системи, пристрою, технологічного процесу, комп’ютерної програми тощо) і передбачає синтез об’єкта проектування, який відповідає вимогам завдання на дипломний проект; із докладною розробкою певної функціональної частини (елемента, вузла, підсистеми, технологічної операції тощо) з урахуванням сучасного рівня розвитку відповідної галузі, досягнень науки і техніки, економічних, екологічних, експлуатаційних і ергономічних вимог, а також вимог охорони праці.

Магістерська дисертація (МД) – вид кваліфікаційної роботи здобувача ступеня вищої освіти “магістр“, призначений для об’єктивного контролю ступеня сформованості компетентностей дослідницького та інноваційного характеру, пов’язаних із застосуванням та продуктуванням нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі економіки.

Магістерська дисертація за освітньо-професійною програмою підготовки має бути спрямована на інноваційне вирішення конкретних професійних завдань певної галузі діяльності.

Магістерська дисертація за освітньо-науковою програмою має бути результатом самостійно виконаного дослідження певного об’єкта (системи, обладнання, пристрою, процесу, технології, програмного продукту, інформаційної технології, інтелектуального твору, явища, економічної діяльності тощо), його характеристик, властивостей.

Дипломний проект бакалавра

Дипломні проекти бакалаврів з інженерних спеціальностей передбачають, в основному, проектування (або модернізацію) окремих елементів обладнання (систем, приладів тощо) з метою забезпечення або покращення їх технічних чи експлуатаційних характеристик. Система у вигляді опису та сукупності її характеристик або конкретний тип обладнання визначається вихідними даними завдання на дипломне проектування. Тому розробляти вимоги до системи в цілому або до будь-якої її підсистеми (тобто розробляти технічне завдання) в ДП бакалавра не обов’язково. З цього погляду він наближається до комплексного курсового проекту й може складати основу певного розділу в майбутньої магістерської дисертації (за ОПП) за умови, що тематика (напрямок) розробки зберігається, а автором є той самий студент (бажано також і керівник обох робіт).

Дипломний проект складається з обов’язкового графічного матеріалу (креслеників) та пояснювальної записки до нього. Крім того, при захисті може використовуватись додатково демонстраційний матеріал в графічному (на папері, плівках), електронному (відео матеріали, мультимедіа, презентації тощо) або натурному (моделі, макети, зразки виробів тощо) вигляді.

Орієнтовний обсяг дипломних проектів на здобуття ступеня бакалавра складає 50–70 сторінок пояснювальної записки до дипломного проекту (текстової частини дипломної роботи) та обов’язковий графічний (ілюстративний) матеріал.

Дипломні проекти необхідно оформлювати згідно з вимогами відповідних галузевих стандартів до проектно-конструкторської та проектно-технологічної документації.

Пояснювальна записка до дипломного проекту має у стислій та чіткій формі розкривати творчий задум проекту, містити аналіз сучасного стану проблеми, методів вирішення завдань проекту, обґрунтування їх оптимальності, методики та результати розрахунків, опис проведених експериментів, аналіз їх результатів і висновки з них; містити необхідні ілюстрації, ескізи, графіки, діаграми, таблиці, схеми, рисунки та ін. В ній мають бути відсутні загальновідомі положення, зайві описи, виведення складних формул тощо. Текст складається, як правило, в друкованому вигляді на аркушах формату А4 шрифтом Times New Roman 14 пунктів, міжрядковий інтервал 1,5 Lines.

Структура дипломного проекту умовно поділяється на вступну частину, основну частину та додатки.

Вступна частина:

• титульний аркуш (бланк у розділі “Документи, бланки та приклади”);
• завдання на ДП – друкується 2 сторінки на 1 листі (бланк у розділі “Документи, бланки та приклади”);
• відомість ДП (приклад у розділі “Документи, бланки та приклади”);
• пояснювальна записка – 1 сторінка (приклад у розділі “Документи, бланки та приклади”);
• реферат (анотація) українською та іноземною мовами (приклади у розділі “Документи, бланки та приклади” або в “Архіві дипломів”);
• зміст (приклад у розділі “Документи, бланки та приклади”);
• перелік скорочень, умовних позначень, термінів (приклад у розділі “Документи, бланки та приклади”);
• вступ (приклад у розділі “Документи, бланки та приклади”).

Основна частина:

• розділи (глави), які розкривають основний зміст проекту відповідно до переліку питань, наданих у завданні;
• кожний розділ (глава) має закінчуватися висновками – озаглавлюються Висновки, оформлюються як підрозділ, але без номеру;
• закінчення (загальні висновки) – озаглавлюється ВИСНОВКИ, оформлюється як розділ без номеру;
• перелік посилань – озаглавлюється ЛІТЕРАТУРА або ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ.

Додатки.

Згідно ДСТУ 3008:2015 :

• Структурні елементи: «РЕФЕРАТ», «ЗМІСТ», «СКОРОЧЕННЯ ТА УМОВНІ ПОЗНАКИ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «ЛІТЕРАТУРА» — не нумерують, а їхні назви є заголовками структурних елементів, тому пишуться вони прописними літерами.
• Таблиці підписуються зліва вгорі, нумерація таблиць виконується в межах розділу (Таблиця 1.1 – Назва таблиці).
• Рисунки підписуються знизу по центру, нумерація рисунків виконується в межах розділу (Рисунок 1.1 – Назва рисунка).
• Якщо є таблиця, рисунок, літературне джерело – то в тексті пояснювальної записки повинна бути згадка про них у вигляді посилання.
• У разі посилання на структурні елементи самого звіту зазначають відповідно номери розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, позицій переліків, рисунків, формул, рівнянь, таблиць, додатків. Посилаючись, треба використовувати такі вирази: «у розділі 4», «див. 2.1», «відповідно до 2.3.4.1», «(рисунок 1.3)», «відповідно до таблиці 3.2», «згідно з формулою (3.1)», «у рівняннях (1.23)— (1.25)», «(додаток Г)» тощо. Дозволено в посиланні використовувати загальноприйняті та застандартовані скорочення
  згідно з ДСТУ 3582, наприклад, «згідно з рис. 10», «див. табл. 3.3» тощо.

Реферат (анотація) обсягом 0,5–1 сторінки державною та іноземною (яку вивчав студент) мовами повинен стисло відображати загальну характеристику та основний зміст ДП і містити:

• відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість ілюстрацій, таблиць, креслень, додатків і бібліографічних найменувань за переліком посилань;
• мету проекту, використані методи та отримані результати (характеристика об’єкта проектування, нові якісні та кількісні показники, економічний ефект тощо);
• рекомендації щодо використання або (та) результати впровадження розробок або досліджень (отримані патенти, прийняті заявки на патент, публікація в наукових журналах, акти про впровадження тощо);
• перелік ключових слів (не більше 20).

Вступ має відображати актуальність і новизну проекту та містити:

• обґрунтування необхідності нової розробки або удосконалення (модернізації) існуючого об’єкта проектування на основі аналізу сучасного стану проблеми за даними вітчизняної та зарубіжної науково-технічної літератури та періодичних видань, патентного пошуку та досвіду роботи підприємств, установ, провідних фірм у відповідній галузі виробництва, економіки або науки;
• обґрунтування основних проектних рішень або напрямків досліджень;
• можливі галузі застосування результатів проекту.

Основна частина пояснювальної записки має включати:

• розробку вимог до характеристик об’єкта проектування;
• вибір і обґрунтування оптимальності технічних рішень або теоретичних та експериментальних методів досліджень поставлених задач;
• вибір та обґрунтування можливих варіантів технічної реалізації та методів розрахунків параметрів елементів (електричних схем, механічних елементів на міцність та ін.);
• експериментальні дослідження, розробку методики досліджень, опис експериментального обладнання, аналіз результатів експерименту;
• техніко-економічне обґрунтування дипломного проекту, розрахунок економічного ефекту;
• пропозиції та заходи щодо забезпечення охорони праці, техніки безпеки, охорони довкілля;
• висновки за розділами (главами) та загальні висновки щодо відповідності отриманих результатів завданню на дипломне проектування та висунутим вимогам, можливість впровадження або застосування результатів.

До додатків виносяться:

• технічне завдання на ДП;
• відомість ДП;
• специфікації;
• методики і протоколи випробувань;
• результати патентного дослідження;
• виведення розрахункових формул;
• акти про впровадження у виробництво та копії патентів, отриманих дипломником;
• інші матеріали, які допомагають більш повно і докладно розкрити задум та шляхи реалізації проекту.

Магістерська дисертація

Магістерська дисертація є кваліфікаційною роботою з певної спеціальності, її зміст має розкрити наявність у автора компетентностей, які зазначені у відповідній освітній програмі та бути пов’язаним з вирішенням конкретних наукових або прикладних задач, що обумовлені специфікою відповідної спеціальності та спеціалізації.

Виробничі задачі магістра професійного спрямування – інноваційна діяльність за складним алгоритмом, що містить процедуру розроблення нових рішень, конструювання нових виробів і технологій.

Магістерська дисертація за освітньо-професійною програмою підготовки з інженерних спеціальностей має бути зорієнтована на синтез об’єкта (фізичного або ідеального) проектування (системи в широкому значенні, пристрою, технологічного процесу, комп’ютерної програми тощо), який оптимально відповідає вимогам технічного завдання. Обов’язковою складовою цієї дисертації є розділ з розроблення стартап-проекту. Магістерська дисертація (текстова частина і графічний матеріал) оформлюється згідно з існуючими вимогами до проектної документації відповідної галузі економічної діяльності.

Виробничі задачі магістра професійного спрямування – інноваційна діяльність за складним алгоритмом, що містить процедуру розроблення нових рішень, конструювання нових виробів і технологій.

Виробничі задачі магістра наукового спрямування – науково-дослідницька діяльність, тому його магістерська дисертація має бути результатом проведення наукового дослідження з новітніх питань теоретичного або прикладного характеру за профілем підготовки. Обов’язковою вимогою при захисті цієї дисертації є наявність наукової публікації за результатами проведеного дослідження.

Дисертація оформлюється відповідно до вимог ДСТУ 3008:2015 «Інформація та документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлювання» (див. розділ “Документи, бланки та приклади”).

Магістерську дисертацію подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису у друкованому вигляді на аркушах формату А4 шрифтом Times New Roman 14 пунктів, міжрядковий інтервал 1,5 Lines у твердому переплетенні обсягом до 100 сторінок. З 2019 року магістерська дисертація оформлюється на аркушах без рамок.

Магістерська дисертація – це результат дослідження певного об’єкта (системи, обладнання, пристрою, процесу, технології, програмного продукту, інформаційної технології, інтелектуального твору, явища економічної діяльності тощо), його характеристик, властивостей (що є предметом дослідження).

Магістерська дисертація має бути пов’язана з вирішенням конкретних наукових або прикладних задач, які обумовлені специфікою відповідної спеціальності. Магістерська дисертація є кваліфікаційною роботою з певної спеціальності, її зміст має розкрити наявність у автора компетентностей, які зазначені у відповідній освітньо-кваліфікаційній характеристиці стандарту вищої освіти.

У разі виконання декількома магістрантами комплексної теми, можливо мати спільну частину (том) дисертації, але наявність одноосібних томів є обов’язковою.

Зміст дисертації має бути цілком присвячений темі роботи, досягненню мети, вирішенню завдань, що поставлені. Неприпустимі будь-які відступи, що не мають відношення до завдань дослідження.

Зміст магістерської дисертації передбачає:

• формулювання наукової (науково-технічної) проблеми, визначення об’єкта, предмета та мети дослідження, аналіз стану рішення проблеми за матеріалами вітчизняних і зарубіжних публікацій (у тому числі періодичних), обґрунтування цілей дослідження;
• аналіз можливих методів досліджень і варіантів рішення завдання, обґрунтований вибір (розробку) методу (методики) дослідження або технічного рішення;
• науковий аналіз і узагальнення фактичного матеріалу, який використовується в процесі дослідження або виконання розрахунків щодо обраного технічного рішення;
• викладення отриманих результатів та оцінювання їхнього теоретичного, прикладного чи науково-методологічного значення;
• перевірку можливостей практичної реалізації отриманих результатів;
• апробацію отриманих результатів і висновків у вигляді патентів на винахід, корисну модель, промисловий зразок та інше, або відповідних заявок, доповідей на наукових конференціях (не нижче факультетського рівня) або публікацій у наукових журналах і збірниках (за результатами виконання магістерської дисертації).

У процесі підготовки і захисту дисертації магістрант має продемонструвати:

• здатності проводити системний аналіз проблеми та розв’язувати її на підставі відомих підходів, пропонувати нові шляхи до вирішення проблеми;
• уміння обґрунтовано вибирати методи дослідження, модифікувати існуючі та розробляти нові методи, технічні і технологічні рішення;
• здатності застосування сучасних методів експериментальних досліджень у конкретній галузі знань, методів планування експерименту та оброблення його результатів;
• здатність до наукового аналізу отриманих результатів і розроблення висновків та положень, уміння аргументовано їх захищати;
• уміння оцінити можливості використання отриманих результатів у науковій та практичній діяльності;
• володіння сучасними інформаційними технологіями при проведенні досліджень та оформленні кваліфікаційної роботи.

Магістерська дисертація має містити:

• титульний аркуш (бланк у розділі “Документи, бланки та приклади”);
• завдання (бланк у розділі “Документи, бланки та приклади”);
• реферат (приклади у розділі “Документи, бланки та приклади” або в “Архіві дипломів”);
• зміст (приклад у розділі “Документи, бланки та приклади”);
• перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів (приклад у розділі “Документи, бланки та приклади”);
• основну частину;
• висновки (приклад у розділі “Документи, бланки та приклади”);
• список використаних джерел (приклади у розділі “Документи, бланки та приклади”);
• список джерел фактологічного матеріалу (за необхідності);
• додатки (за необхідності).

Бланки титульного аркуша та завдання можна знайти за посиланням у розділі “Документи, бланки та приклади”. На титульному аркуші відповідно до назви теми дисертації зазначається бібліографічний код УДК.

Реферат призначений для ознайомлення з дисертацією. Він має бути стислим, інформативним і містити інформацію, що дозволяє розкрити сутність дослідження. Реферат обсягом до 500 слів українською та іноземною мовами має відображати зміст дисертації, у такій послідовності:

• відомості про обсяг роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, джерел за переліком посилань;
• текст реферату;
• ключові слова.

Текст реферату має дати загальну характеристику дисертації в рекомендованій нижче послідовності:

• актуальність теми. Розкриття сутності та стану розв’язування наукової проблеми (задачі) та її актуальності й значущості для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, обґрунтування доцільності проведення дослідження;
• зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Висвітлення зв’язку вибраного напрямку досліджень з планами науково-дослідних робот кафедри, а також з галузевими та (або) державними планами та програмами. Обов’язково зазначають номери державної реєстрації науково-дослідних робіт, а також і роль автора у виконанні цих науково-дослідних робіт;
• мета і задачі дослідження. Формулювання мети роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети (не слід формулювати мету як «дослідження…», «вивчення…» тощо, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету). Мета – це запланований результат дослідження. Виконуючи наукову роботу слід пам’ятати, що метою будь-якої наукової праці є виявлення нових фактів, висновків, рекомендацій, закономірностей або ж уточнення відомих раніш, але недостатньо досліджених. Отримати заплановані результати, поступово досягти поставленої мети можна шляхом її деталізації у вигляді певної програми цілеспрямованих дій – завдань дослідження. Завдання дослідження формулюються в двох варіантах: перший – у вигляді самостійно закінчених етапів дослідження; другий – як послідовне вирішення окремих проблем наукового дослідження по відношенню до загальної проблеми всієї магістерської дисертації. Формулювати і конкретизувати завдання слід дуже ретельно, оскільки опис їх вирішення становить зміст підрозділів кожного з розділу дисертації;
• об’єкт дослідження. Визначення об’єкта та предмета дослідження як категорій наукового процесу. Об’єкт дослідження – це певна система, обладнання, пристрій, процес, технологія, програмний продукт, інформаційна технологія, інтелектуальний твір, явище економічна діяльність тощо, що породжує проблемну ситуацію і обране для дослідження;
• предмет дослідження. Предметом дослідження є певні властивості, характеристики об’єкта на які безпосередньо спрямовано само дослідження, оскільки предмет дослідження визначає тему дисертації, яка визначається на титульному аркуші;
• методи дослідження. Подання переліку використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів;
• наукова новизна одержаних результатів. Подають коротку анотацію нових здобутків (рішень, висновків), одержаних магістрантом особисто. Необхідно показати відмінність отриманих результатів від відомих раніше, підкреслити ступінь новизни;
• практичне значення одержаних результатів. Подання відомостей про застосування результатів досліджень або рекомендації щодо їх впровадження (використання). Необхідно дати короткі відомості щодо впровадження результатів досліджень із зазначенням назв організацій, в яких здійснена реалізація, форм реалізації та реквізитів відповідних документів;
• апробація результатів дисертації. Вказується, на яких наукових конференціях, семінарах оприлюднені результати досліджень, що включені до дисертації;
• публікації. Зазначається, в яких статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, патентах опубліковані результати дисертації;
• ключові слова, що є найістотнішими для розкриття спрямованості роботи, формують на основі тексту роботи і розташовують у кінці реферату. Перелік 5–15 ключових слів (словосполучень) друкують прописними літерами в називному відмінку в рядок, через коми.

Частини реферату, з яких відсутні дані, опускають. Приклади рефератів МД можна знайти у розділі “Документи, бланки та приклади” і в Архіві дипломів на нашому сайті.

Зміст має відбивати конкретний поетапний план реалізації роботи, її структуру. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін.

Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів

Якщо в дисертації вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий в дисертації у вигляді окремого списку.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх детальну розшифровку.

Якщо в дисертації спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

Основна частина дисертації містить вступ, певну кількість (3-5) розділів та висновків з них, а також висновки (загальні). Кожний розділ починають з нової сторінки.

У вступі на підґрунті огляду літератури розкривають стан наукової проблеми (задачі) та її значущість. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, магістрант повинен зазначити ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми. Необхідно закінчити цей розділ коротким резюме стосовно доцільності проведення дослідження. Загальний обсяг вступу не повинен перевищувати 10% обсягу основної частини дисертації.

В наступних розділах, як правило, обґрунтовують вибір напрямку досліджень, наводять методи вирішення завдань дослідження і їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення дисертаційних досліджень. В теоретичних роботах розкривають методи розрахунків, гіпотези, що розглядають, в експериментальних – принципи дії і характеристики розробленої апаратури, оцінки похибок вимірювань.

В інших розділах з вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. Магістрант має давати оцінку повноти розв’язування поставлених завдань, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень, негативні результати, які обумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.

Між структурними частинами роботи повинен просліджуватися чіткий логічний зв’язок, тобто розділи мають бути пов’язані між собою і починатися з короткого опису питань, що розкриваються в даному розділі в їхньому взаємозв’язку з попередніми і наступними розділами.

Наприкінці кожного розділу обов’язково формулюють висновки із стислим викладенням наукових і практичних результатів тієї частини дослідження, що була розглянута у розділі. У висновках не слід переказувати те що було зроблено в розділі, а сформулювати що з цього випливає.

Висновки є завершальною й особливо важливою частиною магістерської дисертації, що має продемонструвати результати дослідження, ступінь реалізації поставленої мети та завдань. У висновках проводиться синтез всіх отриманих результатів дослідження та їх співвідношення із загальною метою і завданнями дисертації. Викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в дисертації, які повинні містити формулювання розв’язаної наукової проблеми (задачі), її значення для науки і практики. У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.

Висновки краще представляти у вигляді послідовно пронумерованих абзаців. При цьому кожен абзац має містити окремий завершений логічно висновок чи рекомендацію.

На підставі отриманих висновків у роботі можуть надаватися рекомендації. Рекомендації розміщують на новій сторінці. У рекомендаціях визначають необхідні, на думку автора, подальші дослідження проблеми; подають пропозиції щодо ефективного використання результатів дослідження.

Перелік джерел посилання

Кожне джерело, що включено до списку, має бути відбито у тексті дисертації. Бібліографічний опис джерел складають з урахуванням ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання». Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел, який наводять у дисертації, можна подивитись у розділі “Документи, бланки та приклади”.

До додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття дисертації:

• додаткові ілюстрації або таблиці;
• матеріали, які через великий обсяг або форму подання не можна включити до основної частини (фотографії, проміжні математичні докази, розрахунки; протоколи випробувань);
• копії технічного завдання, договорів та програми робіт;
• опис алгоритмів і листинги програм, що розроблені в процесі виконання дисертаційної роботи;
• опис нової апаратури і приладів, що використовуються під час проведення експерименту; інструкції і методики;
• копії документів, окремі витяги із положень (інструкцій) тощо.

Умови видачі диплома з відзнакою

– здобувачу ступеня бакалавра:

1. здобувач вищої освіти має оцінки «відмінно» з не менше 75% семестрових контролів, а з інших семестрових контролів – оцінки «дуже добре» та «добре»;
2. здобувач вищої освіти склав атестаційні екзамени та/або захистив кваліфікаційну роботу з оцінкою «відмінно».

– здобувачу ступеня магістра:

1. здобувач вищої освіти має оцінки «відмінно» з не менше 75% семестрових контролів, а з інших семестрових контролів – оцінки «дуже добре» та «добре»;
2. здобувач вищої освіти склав атестаційні екзамени та/або захистив кваліфікаційну роботу з оцінкою «відмінно»;
3. здобувач вищої освіти має не менше одного з досягнень:
• публікація у науковому фаховому виданні (не нижче категорії «Б»);
• отримання охоронного документу за результатами виконання кваліфікаційної роботи;
• участь у конкурсі стартапів Sikorsky Challenge.

Документи, бланки та приклади

Програма комплексного атестаційного екзамену здобувачів вищої освіти освітнього ступеню «бакалавр» за освітньо-професійною програмою «Управління, захист та автоматизація енергосистем» спеціальності 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка В 2022 році на виконання наказу Першого проректора КПІ ім. Ігоря Сікорського «Про заходи щодо організації та проведення освітнього процесу під час правового режиму воєнного стану» для здобувачів випускних курсів бакалаврського рівня вищої освіти виконання кваліфікаційної роботи замінено на складання атестаційного екзамену
Положення про екзаменаційну комісію та атестацію здобувачів вищої освіти в КПІ ім. Ігоря Сікорського Затверджено Вченою радою КПІ ім. Ігоря Сікорського (протокол № 5 від 30.06.2020 р.)
Зміни до Положення про екзаменаційну комісію та атестацію здобувачів вищої освіти в КПІ ім. Ігоря Сікорського Наказ від 19.04.2021 № НУ/71/2021
Національний стандарт України – Інформація та документація. Звіти у сфері науки і техніки: Структура та правила оформлювання
Національний стандарт України – Інформація та документація. Бібліографічне посилання: Загальні положення та правила складання
Положення про систему запобігання плагіату в академічних текстах працівників та здобувачів вищої освіти КПІ ім. Ігоря Сікорського
Рекомендації по оформленню дипломного проекту бакалавра – найбільш повна інформація щодо оформлення ДП з коментарями та прикладами
Розроблення стартап-проекту – методичні рекомендації до виконання розділу магістерських дисертацій для студентів інженерних спеціальностей
Методичні вказівки до виконання дипломного проекту бакалавра
Позначення умовні буквено-цифрові та графічні на електричних схемах (рос.)
Титульний аркуш дипломного проекту бакалавра
Титульний аркуш магістерської дисертації (освітньо-професійна програма)
Титульний аркуш магістерської дисертації (освітньо-наукова програма)
Бланк завдання на дипломний проект бакалавра
Бланк завдання на магістерську дисертацію (освітньо-професійна програма)
Бланк завдання на магістерську дисертацію (освітньо-наукова програма)
Бланк відгуку керівника дипломного проекту бакалавра
Бланк відгуку наукового керівника магістерської дисертації
Бланк рецензії на дипломний проект бакалавра
Бланк рецензії на магістерську дисертацію
Приклад оформлення відомості дипломного проекту
Приклад оформлення аркуша «пояснювальна записка до дипломного проекту»
Приклад оформлення реферату дипломного проекту бакалавра
Приклад оформлення реферату магістерської дисертації
Приклад оформлення змісту
Приклад оформлення переліку скорочень
Приклад оформлення вступу
Приклад оформлення початку розділу з основним написом
Приклад оформлення таблиць та рисунків у тексті пояснювальної записки
Приклад оформлення висновків до дипломного проекту
Приклади оформлення переліку джерел посилання
Приклад відгуку наукового керівника магістерської дисертації
Приклад рецензії на магістерську дисертацію
Приклад оформлення магістерської дисертації англійською мовою